Терапія Т-клітинами з химерним антигенним рецептором (CAR-T) – це метод імунотерапії, при якому у пацієнта беруть імунні клітини та генетично модифікують їх, перетворюючи на потужних «хижаків», здатних знаходити та знищувати ракові клітини.
Цей метод показав величезний потенціал у лікуванні раку, хоча досі його ефективність обмежувалася переважно онкогематологічними захворюваннями (раком крові), а не солідними (щільними) пухлинами.
Однак приклад з клінічної практики, що надихає, — випадок лікування трирічного пацієнта — свідчить про те, що вчені домагаються значного прогресу у застосуванні CAR-T-терапії й проти солідних пухлин, причому результати можуть врятувати життя.
У статті, опублікованій у журналі The New England Journal of Medicine, дослідники описують випадок повної регресії гепатобластоми (злоякісної пухлини печінки) у трирічного хлопчика після проведення CAR-T-терапії.
"Цей випадок демонструє, що стійкої повної відповіді при солідній пухлині, стійкої до хімієтерапії, можна досягти виключно в амбулаторних умовах і без системної токсичності", - зазначає провідний автор дослідження, дитячий онколог Девід Стефін з Медичного коледжу Бейлора в Х'юстоні (штат Техас).
На момент встановлення діагнозу у хлопчика в лівій частці печінки була виявлена пухлина розміром 11,2 × 9,6 × 7,1 см.
Рак дав метастази у легені; також були ознаки поширення пухлини на кістки.
Хлопчик пройшов три курси хімієтерапії, переніс операцію з видалення первинної пухлини печінки, а також дві операції з видалення метастазів у легенях.
Попри вжиті заходи, хвороба швидко повернулася: у легенях з'явилася нова пухлина.
Після стрімкого рецидиву хлопчика включили до дослідження CARE – перше клінічне випробування експериментальної форми CAR-T-терапії за участю людей.
Пацієнт отримав дві дози експериментального препарату GPC3-CAR, створеного на основі його власних Т-клітин, але генетично модифікованих для розпізнавання гліпікану-3 (GPC3) – білка, що активно виробляється при раку печінки.
Дослідники також модифікували терапію, додавши гени, що кодують імунні білки інтерлейкін-15 та інтерлейкін-21. Це було зроблено для підвищення життєздатності CAR-T-клітин та посилення їх здатності знищувати пухлину, що ґрунтувалося на даних, отриманих раніше під час доклінічних досліджень. Хлопчик отримав дві інфузії препарату GPC3-CAR. Після першої інфузії у пацієнта спостерігалася часткова відповідь: дані комп'ютерної томографії та зниження рівня альфа-фетопротеїну в крові (білка, який служить маркером активності пухлини) вказували на позитивну динаміку.
Через вісім тижнів він одержав другу дозу препарату; наступні обстеження не виявили ознак захворювання, крім залишкових рубцевих змін.
Навіть через 12 місяців хлопчик не мав ознак хвороби. Це неймовірний результат та справжній поворотний момент для пацієнта та його сім'ї, враховуючи тяжкість стану до початку участі у клінічному дослідженні.
"Дане дослідження свідчить про те, що нові CAR-T-клітини можуть стати безпечним та ефективним методом лікування гепатобластоми, а також підкреслює необхідність подальшої оцінки їх застосування у пацієнтів із солідними пухлинами, що експресують GPC3", — зазначає співавтор дослідження, дитячий онколог Андраш Хечей з Дитячої лікарні Сіетла та Університету Вашингтона.
Як зазначають дослідники, рак печінки посідає третє місце серед причин смерті від онкологічних захворювань у всьому світі, тому прогрес у цій галузі імунотерапії надзвичайно важливий – особливо з урахуванням того, що експериментальна терапія CAR-T-клітинами призвела до ремісії у пацієнта із солідною пухлиною.
Зрозуміло, варто враховувати, що йдеться лише про один випадок у рамках дослідження на ранній стадії; необхідно дочекатися результатів лікування інших пацієнтів, щоб оцінити реальну ефективність та безпеку терапії GPC3-CAR.
Подальші випробування проводяться в рамках дослідження CARE (на базі Медичного коледжу Бейлора) та аналогічного клінічного дослідження IMPACT, організованого Дитячою лікарнею Сіетла.
Є надія, що згодом таких успішних випадків побільшає. Поки що зроблено вельми перспективний перший крок.
