Згідно з результатами масштабного міжнародного дослідження, жінки частіше повідомляють про больові відчуття, ніж чоловіки.
Ця закономірність стосувалося всіх типів болю, які аналізували дослідники. Результати були отримані на тлі стурбованості з приводу гендерної нерівності у сфері знеболювання: жінкам рідше призначають необхідні їм препарати для зняття болю.
Вчені з усього світу провели роботу, яку назвали "одним із найбільших на сьогодні проєктів з уніфікації даних у галузі епідеміології болю". Були зібрані відомості про більш ніж 6 мільйонів осіб зі 118 країн за період з 1990 по 2025 рік; вік учасників варіювався від 5 до більш ніж 100 років.
У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Medicine, аналізувалося поширення болю - провідної причини інвалідності у світі - у глобальному масштабі й протягом життя людини.
З'ясувалося, що жінки частіше повідомляли про біль у 11 зонах тіла (голова, обличчя, шия чи плече, стопа чи кісточка, кисть чи зап'ястя, лікоть, грудна клітка, спина, живіт, стегно та коліно), ніж чоловіки.
Це особливо стосувалося головного болю, а також болю в області обличчя та живота.
І у чоловіків, і у жінок найбільш різке зростання інтенсивності болю спостерігалося у віці до 55 років, а пікові показники припадали на вік 75 років та старше; при цьому біль у спині, стегні та коліні посилювався в міру дорослішання та старіння.
Автори зазначають, що це вказує на те, що "значна частина загального тягаря болю, який зазнає людина за все життя, формується у працездатному віці".
Близько 40% учасників повідомили про біль у спині, тоді як біль у ділянці обличчя зустрічалася найрідше — у 2% опитаних.
У жителів регіонів з найнижчим індексом людського розвитку (ІЛР) спостерігалася значно вища поширеність тілесного болю в літньому віці, а частота випадків болю в попереку в старшому віці була майже вдвічі вищою.
Пік інтенсивного болю припадав приблизно на 50 років, а пік генералізованого (поширеного по всьому тілу) болю - на вік близько 70 років.
"Загалом наші результати свідчать про те, що, хоча ймовірність виникнення болю будь-якого типу неухильно зростає з віком, важчі форми болю, що призводять до інвалідності, розвиваються траєкторією у формі перевернутої літери U: досягаючи піку в середньому або літньому віці, вони потім йдуть на спад", - пишуть автори. "Ця відмінність — між накопиченням болю та болем, що посилюється, а потім проходить, — має важливе значення для визначення того, на яких етапах життя слід зосередити зусилля щодо профілактики та надання медичної допомоги."
Автори зазначають, що чинні оцінки спираються на дані про поставлені діагнози, через що люди з обмеженим доступом до медичних послуг можуть залишатися неврахованими; саме тому в цьому дослідженні аналізувалися показники болю, про який повідомляли самі пацієнти. На думку авторів, такий підхід може бути основою для більш справедливої організації моніторингу та профілактичних заходів.
"Характер змін (траєкторії) суттєво відрізнявся залежно від типу болю: пік головного болю, а також болю в ділянці живота та обличчя припадав на більш ранній вік з подальшим зниженням, тоді як інтенсивність скелетно-м'язового болю, як правило, прогресивно зростала з роками", — пишуть дослідники.
"Щодо скелетно-м'язового болю, то пік больових відчуттів у верхній частині тіла (включаючи шию, плечі та лікті) спостерігався в середньому віці, після чого інтенсивність болю знижувалася. В той самий час біль у нижній частині тіла (включаючи спину, стегна і коліна) посилювався протягом усього життя, що узгоджується з більш значущою роллю кумулятивного механічного та дегенеративного навантаження на ділянки тіла, що несуть основне вагове навантаження."
Дослідження показало, що 18,3% загального тягаря болю у світі обумовлено курінням, ожирінням та низьким рівнем доходу домогосподарств. Цей показник варіювався від 12,6% у країнах Африки на південь від Сахари до 27,1% у Східній Європі.
В Океанії на частку куріння припадало 6,6% випадків болю (для порівняння: 2,5% у країнах Африки на південь від Сахари й 8,5% у Східній Європі), на частку ожиріння — 11,2% (проти 2,7% у Центральній та Південній Азії та 14,6% у Північній Америці — 8%) 6,6% у країнах Африки на південь від Сахари та 8,6% у Східній Європі).
Автори наголосили на наявності певних обмежень дослідження, які могли вплинути на інтерпретацію результатів, але не змінили загальну картину виявлених закономірностей. До таких обмежень відносяться відмінності в методах оцінки болю, нерівномірність охоплення даними різних регіонів та вікових груп (зокрема, найстарших і наймолодших), а також той факт, що в роботі описувалися характеристики болю для певних вікових груп, а не відстежувалися зміни стану тих самих людей з часом. Професор Ендрю Хорн, директор Центру репродуктивного здоров'я при Единбурзькому університеті (Великобританія), назвав це дослідження знаковим: воно показало, що жінки зазнають сильнішого болю, ніж чоловіки, у будь-якій із вивчених ділянок тіла.
"Крім того, інтенсивність болю найбільш різко зростає у віці до 55 років — у період, коли жінки активно працюють, займаються доглядом за близькими й реалізують свою репродуктивну функцію. Це переконливий доказ того, що гендерний розрив у сприйнятті болю є реальним, стійким і глобальним явищем. Проте на скарги жінок на біль досі занадто часто не звертають належної уваги, а сама проблема недостатньо вивчена і не отримує адекватного лікування", - зазначив він.
"Щоб усунути цей розрив, необхідно серйозно ставитись до болю, на який скаржаться жінки, під час медичної практики; на постійній основі аналізувати дані з урахуванням статі; забезпечувати належне фінансування досліджень біологічних та соціальних причин болю; а також розробляти ефективніші та персоналізовані методи лікування для жінок."
Професор Ребекка Слейтер, фахівець у галузі педіатричної нейронауки з Оксфордського університету, підтримала цю думку. "Тривожний парадокс полягає в тому, що жінки зазнають сильнішого болю, проте саме їхні скарги частіше ігноруються, діагноз ставиться із запізненням, а лікування виявляється недостатнім", — сказала вона. "Це масштабне дослідження демонструє, що підвищене болюче навантаження у жінок спостерігається повсюдно в організмі й характерне для неймовірно різноманітних груп населення по всьому світу."
